Готові дипломні та курсові з права

ВСТУП

Актуальність теми. Руйнівна криза в соціально-економічній сфері української держави, пов’язана із військовими діями на Сході України та відсутність організаційно-правової стратегії подолання кризових явищ зумовлює необхідність пошуку нормативно-правових шляхів стимулювання розвитку національної економіки та суспільства. Україна здавна була і сьогодні залишиється одним з провідних гравців на світовому ринку сільськогосподарської продукції. На фоні загального падіння ВВП саме аграрний сектор показує постійне зростання і дає надію для економічної стабілізації нашої держави. Проте, застарілість нормативно-правової бази, що регулює земельні правовідносини, її загальна неузгодженність не сприяють інвестиціям у аграрний сектор.

Вступ України до СОТ, ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС підіймає питання адаптації земельного законодавства України до світових та європейських вимог на новий рівень. Ймовірний у майбутньому вступ України до Європейського співтовариства актуалізує питання завершення земельної реформи в Україні, створення повноцінного ринку землі сільськогосподарського призначення. Адже у ЄС, куди так поспішає Україна, земля є товаром з майже вільним обігом. І дійсно, міжнародні та європейські інвестори лише тоді повноцінно вкладатимуть свої ресурси у розвиток агромпромислового комплексу України, коли відчуватимуть захищенність своїх активів, в тому числі й інститутом приватної власності на землю.

Проте, стрімке скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення може викликати незадоволення широких мас сільського населення насамперед через історичні причини. Так, довгий історичний період часу український селянин фактично не був власником на своїй українській землі. Тому, вільний продаж земель гіпотетично може призвести до швидкого викупу іноземними або фіктивними українськими компаніями більшості земельних угідь. З іншої сторони, постійне продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення дозволило сформувати механізм тіньового перерозподілу прав власності на земельні ділянки. Так, сьогодні поширення дістали тіньові схеми щодо земель сільськогосподарського призначення.

Саме тому під час завершення земельної реформи формуванням повноцінного ринку землі слід враховувати позитивний досвід зарубіжних країн, особливо країн Східної Європи, що входили до, так званого, соціалістичного табору, та які ефективно подолали всі проблеми на шляху до створення ринку землі. Зазначеним і зумовлена актуальність обраної теми дипломної роботи: «Порівняльний аналіз регулювання земельних відносин в Україні».

Об’єктом дослідження в роботі є земельні правовідносини та проблематика їх нормативно-правового регулювання.

Предметом дослідження в роботі є порівняльний аналіз регулювання земельних відносин в Україні та в інших країнах.

Метою роботи є порівняння земельного законодавства України та інших країн з ціллю пошуку досвіду ефективного правового регулювання земельних правовідносин.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1. Охарактеризувати основи правового регулювання земельних відноси в Україні.

2. Показати ключові проблеми та колізії вітчизняного земельного законодавства.

3. Здійснити порівняльну характеристику земельних правовідносин в Україні та у зарубіжних країнах.

4. Описати основні проблеми земельної реформи в Україні в умовах Євроінтеграції.

5. Дослідити можливість впровадження відкритого ринку землі сільськогосподарського призначення у вітчизняних умовах.

6. Запропонувати основні напрями подолання недоліків правового регулювання земельних відносин в Україні.

У ході дослідження опрацьовувалася монографічна і навчальна література. Правовою основою дослідження стали діючі кодекси, закони та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють земельні правовідносини.

Методологічну основу роботи складають положення правової доктрини, вироблені на основі теорії відображення та теорії пізнання, а також методології системного аналізу. У процесі порівняльного аналізу регулювання земельних відносин ми вдавалися до використання діалектичного методу, опираючись на принципи об’єктивності, конкретності, детермінізму, всезагального взаємозв’язку та взаємозалежності. В основу дослідження покладено також історико-порівняльний метод (при порівнянні положень законодавства в процесі їх розвитку).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його матеріали можуть бути використані у науково-дослідній сфері – при подальших теоретичних розробках та удосконаленні теоретичних положень в сфері дослідження аналізованих правовідносин.

Структура роботи зумовлена як метою і завданнями дипломної, логікою дослідження теми й складається з, вступу, трьох розділів основної частини з підрозділами, висновків, списку джерел.

Інформаційною базою роботи є наукові публікації, монографічні видання, підручники, чинне законодавство України та інші джерела.