Готові дипломні та курсові з права

ВАРТІСТЬ РОБОТИ - 50 грн. 

ВСТУП

Актуальність теми. Важливу роль у боротьбі зі злочинністю відіграє практика використання і застосування кримінального законодавства, його норм та інститутів. До їхнього числа відноситься і затримання особи, що вчинила злочин. Дії, спрямовані на затримання злочинця, є суспільнокорисними, оскільки запобігають вчиненню нових злочинів і разом із тим забезпечують здійснення стосовно його правосуддя. Такі дії є правом громадян і обов’язком уповноважених осіб, правоохоронних органів.

Конституцією України (ст. 3) людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Затвердження і забезпечення її прав є головним обов’язком держави. Право людини на свободу є одним із найважливіших прав людини (ст. 29). Але передбачити в Конституції відповідну норму – це одне, а втілити її в життя – зовсім інше.

У Європейській конвенції «Про захист прав і основоположних свобод людини» сторони (держави ‒ члени Ради Європи, серед яких і Україна з 11 вересня 1997 р.) гарантують кожній людині, яка знаходиться під їх юрисдикцією, захист основних прав і свобод (право на життя, свободу і особисту недоторканність та ін.).

Більш ніж 50 років в Україні діяв КПК УРСР 1960 р. Одним із найголовніших недоліків КПК УРСР був порядок застосування, обрання та скасування запобіжних заходів, оскільки їх застосування пов’язане з обмеженням конституційних прав і свобод людини. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним видається питання, яким чином ці питання врегульовані у новому КПК України. З прийняттям КПК України запроваджується нова концепція запобіжних заходів, яка покликана забезпечити дотримання органами слідства прав і свобод підозрюваних та обвинувачених. У новому КПК України з’явились принципово нові запобіжні заходи (домашній арешт), а також зникли архаїчні запобіжні заходи, які були «успадковані» від СРСР (порука громадської організації або трудового колективу). Вищезазначеним і зумовлена актуальність обраної теми курсової роботи: «Затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення».

Об’єктом дослідження в роботі є кримінально-процесуальні правовідносини, що складаються на стадії затриманна особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

Предметом дослідження в роботі є інститут затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

Метою роботи є дослідження порядку затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1. Охарактеризувати інститут затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення згідно нового КПК.

2. Дослідити значення затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину.

3. Описати підстави та порядок затримання особи на підставі ухвали слідчого судді.

4. Дослідити порядок затримання особи без ухвали суду (законне затримання та затримання уповноваженою особою).

У роботі використовувалися такі методи дослідження, як: методи логічного і якісного аналізу, методи системного аналізу, синтезу, спеціально-юридичний метод та ін.

Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів основної частини з підрозділами, висновків, списку використаних джерел.

Інформаційною базою є наукові публікації, монографічні видання, підручники вітчизняних і закордонних вчених, коментовані кодекси, нормативно-законодавчі акти України.