ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.
1.1. Сутність відновлення матеріалів кримінального провадження 6
1.2. Умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження 8
1.3. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження 11
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.
2.1. Підсудність та зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження 14
2.2. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження або залишення заяви без розгляду 22
2.3. Підготовка, розгляд та прийняття судового рішення щодо заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження 24
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 28
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30
ВАРТІСТЬ РОБОТИ - 50 грн.
ВСТУП
Актуальність теми. Загальною тенденцією, що характеризує кримінальне процесуальне право України є його послідовний розвиток, заповнення існуючих прогалин у чинному законодавстві, створення нових процесуальних інститутів. Необхідною умовою ефективного здійснення органами досудового розслідування, прокуратури та суду покладених на них завдань є організація їх діяльності на виключно науковій основі. Це, у свою чергу, вимагає від кримінально-процесуальної науки і пов’язаних з нею галузей знань розробки актуальних проблем, висунутих практикою органів досудового розслідування, прокуратури та судів.
Однією з таких проблем є відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, її правові та наукові основи. В умовах послідовного проведення в Україні судово-правової реформи, реалізації положень нового кримінального процесуального законодавства, значного теоретичного і практичного інтересу набувають проблеми, пов’язані з втратою матеріалів кримінального провадження і наступним у зв’язку з цим їх відновленням.
Проблема відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження настільки важлива для теоретиків і практиків кримінального судочинства, що законодавець цілком обґрунтовано розширив сукупність норм, які регламентують даний вид провадження, та виділив в окремий розділ КПК України норми, які регулюють порядок та процедуру відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, питання відновлення втрачених кримінальних проваджень отримали необхідну правову регламентацію. До КПК України включено спеціальний розділ VII «Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження», який регламентує умови та порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Правила, встановлені КПК України, мають створювати реальну можливість законно, технологічно правильно та якісно відновлювати втрачені матеріали кримінального провадження. Своєчасне і правильне вирішення цього питання безпосередньо вплине на ефективність усієї подальшої правозастосовчої діяльності, реалізацію прийнятих рішень. Вищезазначеним і зумовлена актуальність обраної теми курсової роботи: «Відновлення втрачених матеріалів у кримінальному провадженні».
Об’єктом дослідження в роботі є кримінально-процесуальні прововідносини, що складаються в процесі відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження.
Предметом дослідження в роботі є порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Метою роботи є дослідження особливостей процедури відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
1. Охарактеризувати поняття та суть відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
2. Показати умови, при яких здійснюється відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження .
3. Описати процесуальний порядок подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
4. Охарактеризувати процес розгляду та прийняття судового рішення щодо заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
У роботі використовувалися такі методи дослідження, як: методи логічного і якісного аналізу, методи системного аналізу, синтезу, спеціально-юридичний метод та ін.
Робота складається з вступу, двох розділів основної частини з підрозділами, висновків та пропозицій, переліку використаних джерел.
Інформаційною базою є наукові публікації, монографічні видання, підручники вітчизняних і закордонних вчених, коментовані кодекси, нормативно-законодавчі акти України.
