ВСТУП
Актуальність теми. Одним із найважливіших у теорії кримінального права є проблема визначення мети покарання. Необхідність осмислення мети покарання зумовлена потребою вирішення у сучасних умовах актуальних завдань у рамках вироблення теоретичних основ політики у сфері боротьби зі злочинністю в Україні, удосконалення КК України, об’єктивації сучасної європейської гуманістичної складової у правозастосовній практиці та законодавчій діяльності, реалізації інноваційних підходів у сфері кримінально-правової протидії злочинності, що стратегічно пов’язано із забезпеченням національної безпеки.
У сучасній теорії кримінального права відсутні спеціальні комплексні дослідження, присвячені осмисленню мети покарання. Проблема узгодження складових мети покарання з європейськими цінностями має системний характер. Її розв’язання щільно пов’язане з вирішенням комплексу проблем, що стосуються змісту поняття «мета покарання». В умовах, коли в України рухається в напрямку європейського правового простору, відбуваються процеси адаптації українського законодавства до вимог ЄС, нагальною стає потреба у дослідженні мети покарання в кримінальному праві.
В умовах розбудови правової держави, в якій пріоритетна роль належить праву як мірилу свободи, що ґрунтується на принципах демократичності, рівності, гуманізму, справедливості та гідності людини, особливої ваги набуває з’ясування того, чи можна вважати складовою мети покарання відновлення соціальної справедливості, перевиховання та ін.
Мета покарання головним чином досліджувалася фахівцями з кримінального та кримінально-виконавчого права – крізь призму проблематики кримінальної відповідальності, проблеми змісту та суті покарання, його ознак, призначення, механізмів дії та у полі проблематики, що стосується кримінально-виконавчої політики. З-посеред українських фахівців у зазначених галузях окресленим питанням приділяли увагу М.І. Бажанов, О.М. Бандурка, Т.А. Денисова, О.М. Костенко, М.І. Хавронюк, В.І. Шакун, С.С. Яценко та ін.
У теорії права ХХ – поч. ХХІ ст. мета покарання головним чином досліджувалася у розрізі проблематики взаємовідносин людини і суспільства. Мета покарання осмислювалася в контексті проблематики свободи волі, екзистенційної ситуації, права покарання, генези інституту покарання, гармонізації сучасного права, гуманізації законодавства, створення єдиного гуманітарного простору. Однак попри існування величезної кількості досліджень, присвячених «меті покаранню», залишилися дослідницькі ділянки, що потребують подальшого опрацювання. Зокрема, складові мети покарання не зазнали системного осмислення, не відбулося їхнього узгодження з європейськими правовими цінностями.
Очевидним є те, що питання, пов’язані зі змістовим наповненням мети (цілі) покарання, як такі, що мають системний характер і потребують узагальнень, базованих на дослідженні історико-філософських, теологічних, кримінально-правових та історико-правових джерел, доцільно осмислювати у правовому вимірі. На користь теоретично-правового підходу до поняття мети покарання свідчить й те, що проблематика мети покарання включає у себе низку проблем, які можна розв’язати лише шляхом теоретичного осмислення права та історії правової думки в координатах європейських стандартів демократичного розвитку.
Вищезазначеним і зумовлена аткуальність обраної теми дипломної роботи: «Проблеми мети (цілі) покарання в кримінальному праві».
Об’єктом дослідження в роботі є правовідносини, що склалися в сфері визначення мети покарання в кримінальному праві.
Предметом дослідження є проблемні питання мети (цілі) покарання в кримінальному праві.
Метою роботи є виявлення особливостей розуміння мети покарання в системі кримінального права України та інших країн.
Для досягнення цієї мети ставились наступні завдання:
1. Здійснити аналіз основних підходів до визначення мети покарання в різних школах (доктринах) права.
2. Дослідити проблематику визначення мети покарання в працях сучасних українських і зарубіжних вчених.
3. Показати стан реалізації уявлень про мету покарання в сучасному кримінальному законодавстві України та інших пострадянських країн та країн Центральної Європи.
4. Описати визначення мети покарання в чинному законодавстві країн англо-саксонської та романо-германської правової систем.
5. Визначити мету покарання в сучасному кримінальному законодавстві мусульманських держав.
6. Охарактеризувати основні проблеми, пов’язані з визначенням мети покарання і мети примусових заходів кримінально-правового впливу.
7. Описати визначення мети окремих видів основних і додаткових покарань.
Методологічну основу роботи складають положення доктрини правової доктрини, вироблені на основі теорії відображення та теорії пізнання, а також методології системного аналізу.
У процесі дослідження ґенези покарання ми вдавалися до використання діалектичного методу, опираючись на принципи об’єктивності, конкретності, детермінізму, всезагального взаємозв’язку та взаємозалежності. В основу дослідження покладено також історико-порівняльний та порівняльно-правовий методи, що використовувалися з метою виявлення загального, подібного та відмінного у теоретичних і законодавчих визначеннях поняття покарання та його мети у світовій науковій діяльності та законодавчій практиці.
У процесі дослідження системи правових та законодавчих джерел, вивчаючи кожен з внутрішньосистемних елементів окремо у межах єдиного цілого, застосовано метод аналізу. З метою встановлення взаємозв’язків, виявлення закономірностей застосовано метод синтезу. Осмислюючи отриману інформацію, зверталися до методу індукції, за допомогою якого формулювали висновки щодо складових мети покарання.
Підґрунтям дослідження є положення чинного національного та зарубіжного кримінального законодавства про мету покарання. У ході дослідження опрацьовувалася монографічна і навчальна література.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером та змістом розглянутих питань у роботі проведено комплексний аналіз мети покарання та виявлено особливості визначення мети покарання в різних країнах.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його матеріали можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – при подальших теоретичних розробках та удосконаленні концепції мети покарання;
- сфері правотворчості – для удосконалення окремих норм чинного кримінального законодавства України.
Структура роботи зумовлена як метою і завданнями дипломної, логікою дослідження теми й складається з, вступу, трьох розділів основної частини з підрозділами, висновків та списку використаних джерел.
