Курсова робота: Триманння під вартою під час досудового розслідування
курсова робота написана та захищена в 2016 р.
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ ЯК ВИНЯТКОВИЙ ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ.
1.1. Сутність та мета запобіжного заходу «тримання під вартою» у кримінальному процесі.......................................................................................................... 5
1.2. Підстави застосування тримання під вартою як вийняткового запобіжного заходу............................................................................. 7
1.3. Проблеми застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовій практиці......................................................... 11
РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ТА СТРОКИ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ ЯК ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ.
2.1. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 15
2.2. Строки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 19
2.3. Обов’язкове врахування стану здоров’я обвинуваченого при вирішенні питання про обрання, продовження, зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.......................................................................... 24
ВИСНОВКИ............................................................ 29
СПИСОК ДЖЕРЕЛ.............................................................. 32
ВАРТІСТЬ РОБОТИ - 50 грн.
 
ВСТУП
Актуальність теми. Правовідносини, що виникають під час здійснення кримінального провадження, потребують чіткого законодавчого регулювання, а норми кримінального процесуального законодавства правильного розуміння та однакового застосування. 13 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі – КПК України).
Одним з найголовніших недоліків Кримінально-процесуального кодексу УРСР (надалі – КПК УРСР) був порядок застосування, обрання та скасування запобіжних заходів, оскільки їх застосування пов’язане з обмеженням конституційних прав і свобод людини та вони застосовуються тоді, коли особа ще не визнана винною. У новому КПК України запроваджено нову концепцію порядку застосування запобіжних заходів, в тому числі і такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Практика застосування запобіжних заходів показує, що суди не повністю виконують вимоги КПК як щодо забезпечення якісного періодичного контролю за необхідністю застосування цих запобіжних заходів, так і за якістю та обґрунтованістю оцінки матеріалів, які є підставою для їх застосування.
Рішення про обрання, продовження, зміну чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою приймається слідчим суддею, судом шляхом постановлення ухвали, про що зазначено, зокрема, в ст. 183, ст. 194, статтях 196–199, 201–203 КПК. Також за правилами ст. 374 КПК під час ухвалення вироку у його резолютивній частині зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Зазначеним і зумовлена актуальність обраної теми курсової роботи: «Тримання під вартою як запобіжний захід під час досудового розслідування».
Метою роботи є дослідження порядку застосування тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу в кримінальному провадженні.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
1. Охарактеризувати сутність та мету запобіжного заходу «тримання під вартою» у кримінальному процесі.
2. Описати підстави застосування тримання під вартою як вийняткового запобіжного заходу та проблеми його застосування.
3. Дослідити порядок та строки застосування тримання під вартою як запобіжного заходу.
Об’єктом дослідження в роботі є суспільні відносини, що виникають в сфері застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні України.
Предметом дослідження в роботі є тримання під вартою як запобіжний захід під час досудового розслідування.
У роботі використовувалися такі методи дослідження, як: методи логічного і якісного аналізу, методи системного аналізу, синтезу, спеціально-юридичний метод та ін.
Структура роботи. Робота складається з вступу, розділів основної частини з підрозділами, висновків, списку використаних джерел.
Інформаційною базою є наукові публікації, монографічні видання, підручники вітчизняних і закордонних вчених, коментовані кодекси, нормативно-законодавчі акти України.
| 
