Курсова робота: Негласні слідчі (розшукові) дії та порядок використання їх результатів у доказуванні написана та захищена в 2016 р.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ.
1.1. Поняття та суть негласних слідчо-розшукових дій у кримінальному судочинстві 6
1.2. Класифікація негласних слідчих (розшукових) дій та підстави їх застосування у кримінально-процесуальному законодавстві України 10
1.3. Особливості та процесуальний порядок застосування негласних слідчих (розшукових) дій за Кримінальним процесуальним кодексом України 16
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ.
2.1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві 22
2.2. Характеристика засобів, які можуть бути використані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій 27
2.3. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій 33
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 37
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40
ВАРТІСТЬ РОБОТИ - 50 грн.
 
ВСТУП
Актуальність теми. Аналіз останніх наукових досліджень показує, що проблеми становлення інституту негласних слідчих дій залишаються поки що малодослідженими, хоча дослідження даних проблем стають все більш активними. З прийняттям нового КПК України виникла досить пікантна ситуація з визначенням меж втручання правоохоронних органів у приватне життя та інші права і свободи людини. На наш погляд, негласне проникнення в до житла чи до іншого володіння особи, слід вважати беззаперечно негласною дією, дією факт проведення якої і її результати не підлягають розголошенню.
Статтею 267 нового КПК України «Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи» вищезгадані розвідувальні та контррозвідувальні заходи фактично перетворені в нову слідчу дію, прилаштованою буцім то для збирання доказів. У даній нормі пишеться: «1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою: 1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування; 2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; 3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; 4) виявлення осіб, які розшукуються; 5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.
На наш погляд, провадження такої дії може мати характер негласних розвідувальних та контррозвідувальних оперативно-розшукових заходів.
Відповідно до ст. 246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих чи розшукових дій, відомості про Факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за деяким винятком випадків.
Ці слідчі чи розшукові дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі чи розшукові дії, передбачені КПК, а також ті, рішення про проведення яких приймає слідчий суддя, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Рішення про проведення негласних слідчих чи (розшукових дій приймає слідчий, прокурор, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих чи розшукових дій. На сьогоднішній день теоретичні та практичні питання проведення негласних слідчих дій у зв’язку із вступом в силу нового Кримінального процесуального кодексу України є недостатньо дослідженими, що і зумовило актуальність обраної теми курсової роботи: «Негласні слідчі (розшукові) дії та порядок використання їх результатів у доказуванні».
Об’єктом дослідеження курсової роботи є кримінально-процесуальні правовідносини в сфері проведення негласних слідчих дій.
Предметом дослідження в роботі є інститут негласних (розшукових) слідчих дій у кримінальному провадженні.
Метою роботи є досягнення глибшого розуміння положень нового КПК щодо порядку проведення негласних розшукових слідчих дій.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
1. Дослідити сутність негласнихслідчих (розшукових) дій.
2. Здійснити класифікацію негласних слідчих (розшукових).
3. Показати порядок застосування негласних слідчих дій.
4. Описати правовий режим використання результатів негласних слідчих дій у кримінальному судочинстві.
Методологічну основу курсової роботи складає, насамперед, всезагальний метод діалектики та розвитку в системі теорії пізнання, спрямований на виявлення закономірностей взаємодії правових аспектів, доцільних при дослідженні предмету розгляду курсової роботи, а також методи історичного, порівняльно-правового, формально-логічного, структурно-функціонального, соціологічного, системного аналізу та комплексний метод.
У роботі є поєднання загально філософських, загально наукових та спеціальних методів дослідження. Широко застосовані загальні принципи наукового пізнання: обґрунтованість, об’єктивність, всебічність та комплексний підхід до висвітлення досліджуваної проблеми.
Аналізуючи правові норми та положення нормативно-правових актів, у роботі використано формально-логічний та інші спеціально-юридичні методи.
| 
