Готові дипломні та курсові з права

ВАРТІСТЬ РОБОТИ - 50 грн. 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реформування кримінального судочинства являє собою один з пріоритетних напрямів розвитку будь-якої правової держави, оскільки саме в ньому відображено ставлення держави до прав та свобод людини. Багато з запропонованих у Кримінальному процесуальному кодексі України новел на теперішній час ще не мають практичного напрацювання, тому, актуальним буде обговорення деяких процесуальних положень, зокрема щодо поняття речових доказів у кримінальному провадженні, які в подальшому створять необхідні умови для практичного застосування кримінально-процесуальних норм. Речові докази з урахуванням їх особливостей слід не тільки своєчасно виявляти, закріплювати, долучати до матеріалів кримінальної провадження відповідно до закону, а й належним чином зберігати до закриття провадження та захищати від знищення. Доказ має бути одержаний з дотриманням належної процедури, тобто згідно з вимогами закону щодо порядку проведення відповідної процесуальної дії та порядку фіксування її ходу й результатів.

Проблеми теорії доказів узагалі та окремих її інститутів були предметом наукових досліджень плеяди видатних українських і зарубіжних процесуалістів, зокрема В.Д. Арсеньєва, А.Р. Бєлкіна, Р.С. Бєлкіна, Ю.М. Грошевого, М.А. Погорецького, Н.В. Сібільової та ін. Попри значну кількість наукових досліджень, можна констатувати наявність суттєвих розбіжностей думок правознавців у багатьох принципових питаннях доказового права, що призводить до неоднозначності закріплення окремих його категорій у законодавстві (зокрема, визначення поняття речового доказу), неоднакового їх розуміння правозастосовниками і, як наслідок, до неефективності кримінальної юстиції та судово-слідчих помилок, що порушують права людини.

Об’єктом дослідження в роботі є правові відносини, що виникають у зв’язку із залученням речових доказів до матеріалів кримінального провадження.

Предметом дослідження в роботі є речові докази в кримінальному провадженні.

Метою курсової роботи є комплексне дослідження поняття «речові докази» у кримінальному провадженні.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1. Розглянути історію розвитку поняття речових доказів.

2. Визначити поняття та види речових доказів у кримінальному провадженні.

3. Проаналізувати порядок збирання речових доказів.

4. Охарактеризувати процес зберігання речових доказів та вирішення питання про них.

5. Зазначити окремі правові питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Методологічну основу курсової роботи складає, насамперед, всезагальний метод діалектики та розвитку в системі теорії пізнання, спрямований на виявлення закономірностей взаємодії правових аспектів, доцільних при дослідженні речових доказів у кримінальному провадженні, а також методи історичного, порівняльно-правового, формально-логічного, структурно-функціонального, соціологічного, системного аналізу та комплексний метод.

У роботі є поєднання загально філософських, загально наукових та спеціальних методів дослідження. Широко застосовані загальні принципи наукового пізнання: обґрунтованість, об’єктивність, всебічність та комплексний підхід до висвітлення досліджуваної проблеми.

Аналізуючи правові норми та положення нормативно-правових актів, у роботі використано формально-логічний та інші спеціально-юридичні методи.

В роботі досліджується чинне законодавство, що регулює відносини, які виникають в результаті залучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження: Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України та інші закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає у тому, що викладені в роботі положення, та висновки поглиблюють і узагальнюють правові аспекти поняття речових доказів у кримінальному провадженні, відбувається теоретичне переосмислення чинної нормативно-правової бази з даного питання.

Структура роботи зумовлена як метою і завданнями курсової, логікою дослідження теми й складається з вступу, трьох розділів основної частини з підрозділами, висновків, списку використаних джерел.